Покриття металу - це процес, який передбачає нанесення шару металу на поверхню іншого матеріалу. Це робиться для різних цілей, включаючи покращення зовнішнього вигляду, підвищення стійкості до корозії, забезпечення стійкості до зношування та забезпечення кращої провідності. Існує кілька різних типів технік металевого покриття, кожна з яких має свої унікальні застосування та переваги. Ось деякі з найпоширеніших типів:
Гальванічне покриття: гальванічне покриття є найбільш широко використовуваною технікою металевого покриття. Це передбачає занурення об’єкта, на який буде нанесено покриття (підкладки), у розчин, що містить іони металу матеріалу покриття. Постійний струм пропускається через розчин, змушуючи іони металу прилипати до поверхні підкладки, утворюючи однорідне та міцне металеве покриття. Гальваніка використовується в різних галузях промисловості, включаючи автомобільну, електронну та ювелірну, для декоративних і функціональних цілей.
Безгальванічний нанесення: на відміну від гальванічного покриття, для безгальванічного покриття не потрібен зовнішній електричний струм. Натомість хімічна реакція між відновником та іонами металу в розчині осідає метал на підкладку. Безелектричне покриття відоме своєю здатністю покривати складні форми та непровідні поверхні. Він зазвичай використовується у виробництві друкованих плат (PCB) і в галузях, де необхідний точний контроль товщини.
Нанесення зануренням: нанесення зануренням — це простий метод, який передбачає занурення підкладки в розчин, що містить сіль металу. Іони металу в розчині прилипають до поверхні підкладки, утворюючи тонкий шар потрібного металу. Цей процес часто використовується для невеликих застосувань і як етап попередньої обробки в інших процесах нанесення покриттів.
Вакуумне осадження (PVD і CVD): фізичне осадження з парової фази (PVD) і хімічне осадження з парової фази (CVD) — це методи, які використовуються для нанесення тонких металевих плівок на підкладки у вакуумному середовищі. PVD передбачає випаровування металу у вакуумній камері з подальшим його осадженням на поверхню підкладки. CVD, з іншого боку, використовує хімічні реакції для створення металевого покриття. Ці методи застосовуються в напівпровідниковій промисловості, оптиці та декоративних покриттях.
Анодування: анодування — це особливий тип електрохімічного покриття, що використовується переважно для алюмінію та його сплавів. Це передбачає створення контрольованого оксидного шару на поверхні металу. Анодування забезпечує підвищену стійкість до корозії, підвищену зносостійкість і може використовуватися в декоративних цілях.
Гальванізація: гальванізація передбачає покриття заліза або сталі шаром цинку для захисту від корозії. Найпоширенішим методом є гаряче цинкування, коли основу занурюють у розплавлений цинк. Гальванізація широко використовується в будівництві та автомобільній промисловості.
Лудіння: лудіння використовується для захисту від корозії, покращення паяльності та надання яскравого блискучого вигляду. Він зазвичай використовується в харчовій промисловості (консервні банки) та електроніці.
Позолота: Позолота забезпечує чудову стійкість до корозії, електропровідність і естетичну привабливість. Він часто використовується в електронній промисловості, особливо для роз'ємів і контактів.
Хромування: хромування відоме своїми декоративними властивостями та стійкістю до корозії. Він широко використовується в автомобільній промисловості та виробництві сантехніки.
Кожен тип металевого покриття має свої переваги та особливості застосування, що робить його ключовим процесом у різних галузях промисловості. Вибір методу покриття залежить від бажаних властивостей готового виробу та використовуваних матеріалів.
Час публікації: 07 вересня 2023 р
