Металообробка – це процес, який включає нанесення шару металу на поверхню іншого матеріалу. Це робиться для різних цілей, зокрема для покращення зовнішнього вигляду, підвищення стійкості до корозії, забезпечення зносостійкості та покращення провідності. Існує кілька різних типів методів металообробки, кожен з яких має свої унікальні застосування та переваги. Ось деякі з найпоширеніших типів:
Гальваніка: Гальваніка є найпоширенішою технікою металообробки. Вона передбачає занурення об'єкта, що підлягає покриттю (підкладки), у розчин, що містить іони металів матеріалу покриття. Через розчин пропускається постійний струм, внаслідок чого іони металів прилипають до поверхні підкладки, утворюючи рівномірне та міцне металеве покриття. Гальваніка використовується в різних галузях промисловості, включаючи автомобілебудування, електроніку та ювелірну промисловість, для декоративних та функціональних цілей.
Хімічне покриття: На відміну від гальванічного покриття, хімічне покриття не потребує зовнішнього електричного струму. Натомість, хімічна реакція між відновником та іонами металу в розчині осаджує метал на підкладку. Хімічне покриття відоме своєю здатністю покривати складні форми та непровідні поверхні. Воно зазвичай використовується у виробництві друкованих плат (ПХП) та в галузях промисловості, де необхідний точний контроль товщини.
Імерсійне покриття: Імерсійне покриття – це простий метод, який передбачає занурення підкладки в розчин, що містить сіль металу. Іони металу в розчині прилипають до поверхні підкладки, утворюючи тонкий шар потрібного металу. Цей процес часто використовується для невеликих застосувань та як етап попередньої обробки в інших процесах покриття.
Вакуумне осадження (PVD та CVD): Фізичне осадження з парової фази (PVD) та хімічне осадження з парової фази (CVD) – це методи, що використовуються для осадження тонких металевих плівок на підкладки у вакуумному середовищі. PVD передбачає випаровування металу у вакуумній камері з подальшим його осадженням на поверхню підкладки. CVD, з іншого боку, використовує хімічні реакції для створення металевого покриття. Ці методи використовуються в напівпровідниковій промисловості, оптиці та декоративних покриттях.
Анодування: Анодування – це специфічний тип електрохімічного покриття, який використовується переважно на алюмінії та його сплавах. Воно передбачає створення контрольованого оксидного шару на поверхні металу. Анодування забезпечує покращену стійкість до корозії, підвищену зносостійкість і може використовуватися в декоративних цілях.
Оцинковка: Оцинковка передбачає покриття заліза або сталі шаром цинку для захисту від корозії. Найпоширенішим методом є гаряче цинкування, коли підкладку занурюють у розплавлений цинк. Оцинковка широко використовується в будівельній та автомобільній промисловості.
Лудіння: Лудіння використовується для захисту від корозії, покращення паяльності та надання яскравого, блискучого вигляду. Його зазвичай використовують у харчовій промисловості (бляшані банки) та електроніці.
Позолота: Позолота забезпечує чудову стійкість до корозії, електропровідність та естетичну привабливість. Її часто використовують в електронній промисловості, зокрема для роз'ємів та контактів.
Хромування: Хромування відоме своїми декоративними та стійкими до корозії властивостями. Його широко використовують в автомобільній промисловості та виробництві сантехніки.
Кожен тип металевого покриття має свої переваги та специфічні застосування, що робить їх важливими процесами в різних галузях промисловості. Вибір методу покриття залежить від бажаних властивостей готового виробу та використаних матеріалів.
Час публікації: 07 вересня 2023 р.
